- переривчастий
- —————————————————————————————перери́вчастийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
переривчастий — а, е. 1) Який відбувається, розвивається з перервами, зупинками через невеликі проміжки часу. Переривчастий струм. 2) Який має проміжки, прогалини; не суцільний … Український тлумачний словник
переривчастий — [пеиреири/ўчастией] м. (на) стому/ с т ім, мн. с т і … Орфоепічний словник української мови
ізоморфізм недосконалий (обмежений, переривчастий) — ізоморфізм, при якому відношення кількості елемента, який заміщає, до заміщеного, знаходиться в певних межах. Напр., ортоклаз і альбіт ізоморфні при високих т рах, а з пониженням т ри вони розпадаються на окремі мінерали … Гірничий енциклопедичний словник
дискретний — а, е, мат. Роздільний, перервний, який протиставляється неперервному. || Складений з окремих частин; переривчастий. •• Дискре/тна змі/на стрибкоподібна зміна. Дискре/тна матема/тика збірний термін ряду розділів математики, які вивчають… … Український тлумачний словник
клекотати — очу/, о/чеш і клекоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Видавати переривчастий звук (про деяких великих птахів). 2) Бурхати, вирувати, шумувати (про рідину). || Кипіти з шумом. 3) безос. Глухо булькотіти (в горлі, у грудях за хворобливого стану). 4)… … Український тлумачний словник
ламкий — а/, е/. 1) Який легко ламається (у 1 знач.). 2) перен. Який міняється; переривчастий (про голос). || Який змінює тембр і діапазон (про чоловічий голос у перехідному віці) … Український тлумачний словник
нерівний — I а, е. Неоднаковий з ким , чим небудь щодо розміру, величини, умов і т. ін. || У якому беруть участь неоднакові у певному відношенні сторони, сили і т. ін. II а, е. 1) Який має підвищення, виступ, западину, загин (про поверхню чого небудь). 2)… … Український тлумачний словник
перекотистий — а, е. Гучний і переривчастий, з перекотами; розкотистий … Український тлумачний словник
переривистий — а, е. Те саме, що переривчастий … Український тлумачний словник
переривний — а/, е/. 1) Якого можна перервати. 2) Те саме, що переривчастий … Український тлумачний словник